Всі, мабуть, розуміють, що людина в продуктивному віці передусім не має багато вільного часу. Інші обставини також ускладнюють початок нових стосунків. Однак дружба надзвичайно важлива для кожного з нас. Парадоксально, але соціалізація з друзями в зрілому віці може бути навіть більшим викликом, ніж, скажімо, пошук нового партнера.
Як крупинка піску в пустелі — так почуваються ті, кому бракує друзів. Маленькі, нікчемні, непомітні. Не варті уваги. Але уявіть ситуацію, коли ви переїжджаєте в нове місто або, скажімо, йдете в декретну відпустку. Коло людей, з якими ви бачитеся, повністю змінюється. Ви теж можете змінитися — змінити свій спосіб життя, інтереси, потреби. З різних причин ви віддаляєтеся від людей, які колись були вам близькі. Ви можете жалкувати і почуватися самотніми. Такі речі теж трапляються в житті.
Друзі — це люди, які вас знають і для яких ви щось означаєте. Це люди, які вас розуміють, приймають вас такими, якими ви є, і готові вам допомогти або підтримати вас у хвилини, коли вам погано. Вони з вами на одній хвилі, біля них ви можете бути самими собою. Тоді вам легше, і тоді ви можете дізнатися, якими ви насправді є. Знайти своє місце на світі.
У стосунках людина знаходить сенс власного буття — нас творить суспільство, а допомога іншому або підтримка його приносить нам почуття задоволення. Контакт із друзями особливий у тому, що він може бути дуже глибоким. Нас із ними пов’язує багато речей. Дружні взаємини зазвичай не обтяжені образами, страхами, тривогами, ієрархією і заплутаністю настільки, наскільки бувають ускладнені стосунки в родині.
Друзі є важливим стовпом опори, особливо в ситуаціях, коли в інших сферах життя вам не щастить — наприклад, розпадаються партнерські стосунки. Безцінною дружня допомога є для тих, кому не пощастило мати гарні взаємини з родичами або чиї близькі живуть надто далеко. Врешті, соціалізація серед друзів важлива і тому, що вона збагачує ваші особистість та ідентичність. Якщо простіше, то серед друзів ви є кимось іншим, ніж у родинному середовищі.
Багато людей починає несвідомо ізолювати себе, коли вони знаходять партнера. До певної міри це природно. З іншого боку, в екстремальних випадках ситуація розвивається так, що ви ставите практично все на одну карту, якою є ваша половинка. Нестабільність такого стану справ може вас турбувати — раніше, ніж ви це усвідомите. Цей неспокій потім природно відбивається на вашій поведінці, що означає додатковий тягар для стосунків.
В чому проблема?
У дорослому віці умови для початку дружби справді зовсім інші, ніж це було раніше. Свою роль, крім нестачі часу і більшої кількості обов’язків, відіграють і обставини, які ми часто не усвідомлюємо:
- Ми більше не перебуваємо в такому різноманітному середовищі, як, наприклад, під час навчання. Зазвичай ми обмежені сім’єю та роботою. Багатьом налагодити дружні стосунки на робочому місці заважає посада, тип професії чи, можливо, те, що вони працюють самостійно.
- Люди, з якими ми зустрічаємося, часто дуже різного віку.
- Багато хто має стабільні, раніше вибудовані стосунки і не розділяє вашу потребу зав’язувати нові контакти. Можливо, вони не мають для цього можливості.
- З попереднього досвіду ми несемо в собі певні уявлення про себе, а також негативний досвід відмов, щодо яких ми відчуваємо сором. Під час налагодження нових стосунків це призводить до проблем.
- Ми вже не маємо стільки енергії.
- Не існує загальноприйнятого способу або ритуалу для того, щоб заводити нових друзів.
Це фактори, над якими замолоду ніхто, звісно, не замислюється і на які ніхто не зважає. І пізніше в житті ми дуже дивуємося, коли стикаємося з ними.
Наприклад, учитель або терапевт весь час працює з людьми, але водночас у цій своїй ролі він весь день сам. Багато професій вимагають певної відстані, частих відряджень або передбачають переважно роботу наодинці. Інколи вам не хочеться спілкуватися з колегами. Колег, на відміну від друзів, ми не вибираємо. Я також можу уявити, наприклад, чоловіків, які працюють у жіночому колективі, або навпаки. І це має свої наслідки.
Різниця у віці сама по собі не була би проблемою, але її наслідком можуть бути відмінні інтереси та можливості серед вас та людей довкола. Окрема тема — це, на мою думку, відсутність «ритуалів сватання», як я назвала їх у роботі. Коли ви хочете бути з кимось, то можете почати з того, що покличете цю людину на каву. Але якщо ви хочете з кимось подружитися? Тут не існує жодних загальнозрозумілих правил.
Що ж робити?
Перш за все, не впадайте у відчай. Попри всі перешкоди, людина може знайти друзів у будь‑якому віці. Навіть коли вас не поєднує спільне минуле та безліч пережитого разом, у старшому віці ви краще знаєте і можете краще оцінювати особисті риси інших. Так можуть доволі швидко початися глибокі й довірливі стосунки. Починати нову дружбу — це часто виклик. Однак, якщо ви не хочете лишатися на самоті, все, що вам потрібно зробити, це почати:
- Перебувайте серед людей, з якими маєте спільні інтереси. Ви займаєтеся спортом? Подорожуєте? Або, скажімо, дуже давно хочете почати вчити іноземну мову? Шукайте і пробуйте нові речі.
- Будьте відкритими. Не відкидайте наперед жодної ідеї.
- Подумайте про те, де ще можуть перебувати такі люди, як ви. Люди, які хочуть знайти друзів і завести нові знайомства.
- Будьте креативними. На жаль, «ритуал сватання» вам доведеться вигадати самостійно. Чи можете ви виступити з промовою під час обіду? Як щодо того, щоб організувати спільний захід — шашлик, велопрогулянку або, наприклад, сплав? Можливо, навіть з партнерами чи родиною? А може, вас оточують батьки дітей такого ж віку, з якими теж можна поговорити на подібні теми?
- Не дайте зв’язати себе умовностями. Ви можете піти на концерт або в театр наодинці. Не бійтеся вийти зі своєї зони комфорту та розпочати розмову, якщо зустрінете когось, хто (здається) того вартий.
- Шукайте шляхи. Хто хоче — шукає способи, хто не хоче — шукає причини.
Той, хто нічого не пробує, нікуди не рухається. Повірте: більше, ніж можлива відмова, вас дратуватиме той факт, що ви навіть не спробували. Як дорослі ми маємо перевагу: шокований співрозмовник не буде імпульсивно розбивати наші пасочки з піску. Ми вже виросли, і це приємно усвідомлювати.
Втілюйте свої мрії, робіть те, що вважаєте змістовним, ходіть у місця, де вам приємно. Це зробить вам добре. А ще там ви зустрінете людей, з якими вас щось пов’язує.
Не втрачайте надії!
Ви не самі, навіть коли вам так може здаватися у важкі хвилини. У дорослих стосунках ідеться не про кількість, а про якість стосунків. Навіть дружні «стосунки на відстані» можуть бути напрочуд важливими та функціональними. Можливо, так стається тому, що ми не маємо багато часу, який можемо проводити разом. Але якщо ми це робимо, то схильні використовувати його більш цінно.
Друзі — наче зірки. Їх не обов’язково бачити, але ми знаємо, що десь там вони є. Саме цю цитату я дізналася від своєї подруги, старшої за мене на ціле покоління. З нею я познайомилася після переїзду в далеке село тоді, коли я жила сама. Ми зустрілися на роботі, де нас працювало всього четверо (включно з керівницею), і я взагалі не очікувала зустріти там когось, хто мені підійде.
Ми не можемо разом ходити в походи — навіть якщо мені це подобається, фізична форма моєї подруги має свої обмеження. І все ж ми можемо підтримувати одна одну навіть у моменти, яких я сама ніколи не переживала, — наприклад, втрата чоловіка або народження внуків. У певний момент вік перестає бути важливим.
Друзів можна знайти і в зовсім неочікуваному місці. Найбільша пастка — це приховані очікування й необґрунтовані припущення. Потрібно відрізняти їх від реальності. Інший мій «дорослий» друг — колишній військовий. Я зустріла його в місці, в яке ніколи й не мріяла потрапити. Але я кинула собі виклик, вийшла із зони комфорту і несподівано, крім друзів, знайшла нове хобі.
Якщо ви, як і я, вірите, що в глибині душі люди добрі та доброзичливі, це лише питання часу, коли ви знайдете серед них когось, хто стане вам близьким. Потрібно лише почекати і не втрачати надії. Можливо, друзів не буде стільки, скільки було в дитинстві, можливо, вони не сформують згуртованого колективу. Однак стоснуки, що зав’язуються у зрілому віці, також мають свою якість — вони можуть бути різноманітнішими, глибшими та стабільнішими.
Переклад: Тетяна Сопронюк