Ілюстрація: Деніел Ковз

Крихкість у стосунках

Проблема не завжди у вас. Навчіться розпізнавати, коли робота над стосунками має сенс.

Petra Prest

Petra Prest
Psycholožka

18. 10. 2023

Коли я чую, як високочутливі люди говорять про свої стосунки, то помічаю велику емоційну інтенсивність, яку вони відчувають у цей момент. Загалом у високочутливих людей на боротьбу з труднощами у стосунках іде набагато більше часу, ніж у клієнтів, які не мають цієї риси. Вони усвідомлюють, що багато вкладають у стосунки і часто відчувають непомірну сором’язливість. Вона іноді заважає їм зачіпати складні теми у спілкуванні з іншою людиною. Вони відчувають, що повинні вирішити все в собі. Але це не зовсім так.

Далеко не кожна високочутлива людина потребує терапії, проте серед тих, хто шукає допомоги, висока чутливість трапляється доволі часто. Коли я дивлюся на своїх клієнтів і клієнток, які мають цю особистісну рису, я помічаю чіткі подібності в тому, як на них впливають труднощі в стосунках і як вони з ними справляються.

Висока чутливість, яку науковці називають sensory processing sensitivity, проявляється у підвищеній сприйнятливості до зовнішніх подразників і тенденції до перенасичення, з якою пов’язане бажання зупинитися, перш ніж діяти. Йдеться про вроджену рису особистості, яка має біологічну основу — вона виникає тому, що нервова система високочутливих людей глибоко опрацьовує подразники, сприймає дрібниці та проявляє це у підвищеній чутливості.

Людям із цією рисою часто стає легше від усвідомлення, що їхні відчуття, з огляду на їхню нервову систему, нормальні. Дуже корисно, коли така людина перестає ставити до себе непомірні вимоги, починає більше відпочивати і сприймати свої сильні й слабкі сторони. У щоденному житті добре працює, коли ми спершу заспокоюємо нервову систему, досягаємо рівноваги, а тоді дивимося на ситуацію з іншого, більш конструктивного погляду.

Високочутливі стосунки

Більша алхімія — це стосунки, які часто стають для високочутливих людей джерелом стресу. Зазвичай ці люди набагато швидше перевтомлюються, коли зустрічаються в гучному й сповненому подразників середовищі. Коли, наприклад, ви працюєте у великій команді чи перебуваєте на конференції, не чекайте від себе швидких реакцій та відкритих обіймів — ви радше можете здатися втомленим і замкненим.

Також ці люди частіше мають справу із соромом, який Елейн Арон визначає як страх бути оціненим. Він часто розвивається на основі негативного досвіду: оточення сприймає обережність як повільність, пересичення як вигадування, а емоційні реакції як перебільшені. Тоді сором походить із глибокого почуття нікчемності і досвіду відторгнення. Якщо це стосується вас, запитайте себе, чи справді ви відчуваєте в цій ситуації страх бути оціненим, чи йдеться радше про пересичення. Сором не є незворотним переживанням, з ним можна працювати, найкраще — у психотерапії.

Часто, коли я проводжу з клієнтами більше годин терапії, ми сміємося, що інколи після якогось неприємного досвіду настає внутрішній колапс. Неприємним досвідом може бути критика від когось, почуття виокремленості й незрозумілості. Емоції, пов’язані з цим, ніколи цілком не зникають, але скорочується їхня тривалість, а також підвищується вміння добре про себе потурбуватися в такі моменти.

Відмінний темперамент

Я помітила дві моделі, які часто повторюються в терапії з високочутливими людьми. По‑перше, йдеться про проблеми, пов’язані радше з відмінністю темпераменту. Наприклад, клієнтка описує, наскільки складними є для неї стосунки з колегинею чи подругою, яка є набагато живішою, спонтаннішою, впевненішою, яка швидше на все реагує. Клієнтка часто має погані відчуття і порівнює себе з нею. Їй здається, що її колегиня дає поради і завжди краще знає, що і як їй робити.

Інший клієнт страждає через стосунки зі своєю партнеркою, з якою він не може вести глибокі розмови. Йому здається, що та ніколи не прийме його чутливість, сприйнятливість, «мистецькість».

В обох випадках — і в багатьох інших подібних — допомагає, коли людина з високою чутливістю дає собі простір на те, аби перш за все заспокоїтися, зосередившись на собі. На своїх потребах, думках і міркуваннях. Дистанціюватися — зосередитися на тому, що йому чи їй, власне, каже інша людина, а не на своїх подальших інтерпретаціях, бути обережним з оцінюванням та засудженням іншого.

Також корисно більше вірити в те, що з відмінністю цієї людини, яка проявляється в її нерішучості, повільності чи більшій уважності й оригінальності, можна контактувати. Дозволити собі мовчати, інколи не знати, інколи потребувати більше часу на самоті.

Коли ви дасте таким стосункам простір (який спокійно може означати і кілька місяців), ви можете нарешті приємно здивуватися, що з людиною, яка спочатку здавалася вам бульдозером, ви знайшли спільну мову. Що, врешті‑решт, з кимось таким приємно спілкуватися, тому що він чи вона може принести вам інші погляди на речі, натхнення, енергію.

Встановлення кордонів

Другий тип проблем, який я помічаю, — це стосунки зі справді складними людьми. Існують особистості, з якими ви можете місяцями намагатися комунікувати, відмінностям яких ви даватимете простір, але там ніколи не буде простору для вас.

Одна жінка розповідає про свого колегу, з яким вона спочатку мала дружні стосунки, а потім виникло непорозуміння, в результаті якого він не дотримався початкової домовленості, розлютився і почав її ображати. Вона витратила багато енергії і кілька місяців на те, щоб заспокоїтися і перестати відчувати нудоту під час контакту з людиною, про яку йдеться. Все це знищувало її впевненість у собі та не давало їй почуватися дорослою людиною.

Цікаво, що такий тип людей ніби насідає на схильність високочутливої людини сумніватися в собі, що потім робить її абсолютно безпорадною перед кимось, хто діє несправедливо і, наприклад, спотворює реальність. Такі люди можуть зловживати турботою та увагою, які їм приділяє високочутлива людина.

Доволі часто люди з високою чутливістю можуть довго утримувати погані стосунки. І я бачу, що їм потрібно почути, що такі стосунки можна розірвати. Вони також часто несуть емоційні травми у формі почуття провини, яке, ймовірно, закорінене у стосунках у батьківській родині (але про це іншим разом).

Якщо з вами трапилося щось подібне, спробуйте поступово відкритися для думки, що такі «уроки» теж є частиною життя. Завдяки їм ви формуєте своє ставлення та кордони, вчитеся захищати себе в здоровий спосіб. Хоча здається, що ви робите один крок вперед, а потім два назад, цей процес, безперечно, має сенс, і ви поступово почнете більше вірити собі.

Простір для себе

Якщо високочутлива людина схильна більше зосереджуватися на інших, і тому бути більш залежною у стосунках, допомагає зробити протилежне: зосередитися — в найздоровішому сенсі цього слова — на собі. Це може мати різні форми, іноді просто потрібно більше сприймати себе, своє тіло, своє дихання, повернутися до себе, усвідомити, що ви думаєте в цей момент…

Розвивайте те, що дає вам радість, свої робочі проєкти, діяльність у вільний час, інвестуйте у стосунки, в яких ви почуваєтеся добре і які дають вам енергію. А якщо ви переживаєте важкий період, не забувайте про відпочинок, час на самоті, наповнений діяльністю, яка вас заряджає. Якщо такі «ліки» не допомагають, зверніться по професійну допомогу у формі психотерапії.

Коли я працюю з людьми з цією рисою, то також бачу, що кожен із них — відмінний, тому що висока чутливість — лише одна частина вашої особистості. Кожна людина з цією рисою має й інші, які роблять її унікальною і які можуть стати опорою.

Для когось це інтелектуальні задатки і таланти, для іншого — спортивні дані, структурованість, талант керувати людьми і так далі. Не забувайте, що коли ви більше заспокоїтеся і знайдете те, на що можете спертися, то зможете проживати складні ситуації набагато легше.

Переклад: Тетяна Сопронюк

18. 10. 2023

Оригінал статті чеською мовою
Nastavení soukromí

Můžeme povolit některé další služby pro analýzu návštěvnosti? Svůj souhlas můžete kdykoliv změnit nebo odvolat.

Více informací.