Зазвичай психологічно стійких людей називають «сильними особистостями». Часто таких наводять як приклад незламності у життєвих негодах. Та психологічна стійкість – це справа цілком технічна. Трясця, аж сама розчаровуюсь, коли пишу це. Але, направду, секретного секрету не існує. Є набір умінь і дій, які можуть сприяти стійкості перед більшими чи меншими життєвими викликами.
«Технічна» частина
Здоровий спосіб життя. До цього пункту належать: режим сну, раціональне харчування та фізична активність. Це три складові, які є фундаментом нормального функціонування організму. Якщо щось випадає, скажімо, у вас є порушення сну або ви ведете малорухомий спосіб життя – навряд чи зможете похизуватися витривалістю. Тим паче – у несприятливих умовах.
До здорового способу життя ще варто додати work/life balance. Рівномірність між усіма сферами життя, коли людина не провалюється у надмірну працю, чи навпаки, у биття байдиків, а знаходить час на усе: роботу, розваги, спілкування з друзями, хобі – завжди має позитивний вплив на життя.
Сфера психології
Ідентичність. Мати й усвідомлювати власні переконання і цінності, та діяти згідно з ними. Важливо також відрізняти свої переконання від нав’язаних. І не намагатися відповідати очікуванням тих людей, хто не є для вас важливим.
Вміння будувати теплі емоційні стосунки. Мати надійне соціальне оточення. Немає значення, багато чи мало у вас друзів, головне, аби з людьми, які поруч, вам було комфортно. Оточення, на яке можна покластися, і від якого ви відчуваєте підтримку – є основним психологічним ресурсом людини.
Вміння приймати. Тут мушу підкреслити – саме «приймати», а не «миритися». Під «прийняттям» я маю на увазі процес усвідомлення того, що є речі, які знаходяться поза зоною вашого контролю. Це те, що ви не можете змінити, скоригувати або заперечити. Обставини, які від вас не залежать, і на які ви не впливаєте. Завжди буде щось, що ви не в змозі проконтролювати, тому дуже здорово вміти приймати це. І діяти згідно з цією реальністю.
Наголошу, що приймання – це, зазвичай, дискомфортний процес. Про нього навіть можна сказати – «дещо депресивний». Але відчувати, приймаючи щось незручне для себе, негативні емоції – абсолютно природньо. Адже психологічна стійкість якраз і проявляється у тому, що людина вміє пережити й опрацювати свої бентеги.
Адаптивність. Себто вміння пристосовуватися до змін. Також це можна описати, як здатність всюди знаходити своє місце. Або, як сказав би Тарас Прохасько, – «бути порадним». Це можливо після усвідомлення і прийняття. Коли людина має здатність адаптовуватися і вміє її творчо застосовувати, то забезпечить собі комфортне існування, де б вона не перебувала. На відміну від прийняття, адаптивність приємна.
Таким чином ви маєте топ‑5 навичок, які забезпечують людині резилієнтність (наукова назва психологічної стійкості). Можна помітити, що всі пункти, крім першого, є сферою психології. Тобто у роботі з психологом/психологинею ці вміння можна покращувати.
Люди володіють різними ступенями психологічної стійкості. Хтось ламається від першого життєвого вітерця, а хтось вперто протистоїть урагану. Але варто пам’ятати, що навіть найсильніші особистості іноді можуть втрачати свою стійкість. І це не є ознакою слабкості, а всього лише того, що усі ми – просто люди.
І на останок – не треба плутати психологічну стійкість із концепцією «успішного успіху» чи «позитивного світосприйняття». Адже у світі існує як добре, так і погане, як красиве, так і російське. Якщо сприймати тільки позитивний бік життя, досить швидко можна втратити відчуття реальності. А відтак наслідки будуть точно не позитивні.