Чи бувало у вас таке, що вам некомфортно з партнером, але ви все одно залишалися у стосунках? Або вас давно не влаштовувала поведінка чи погляди подруги, але ви продовжували спілкуватися з нею попри дискомфорт? Прикладів, коли людина не йде з ситуації, яка її не влаштовує, можна навести багато, але всіх їх об’єднує неможливість вийти з незручної ситуації, і причина цьому — вторинна вигода.
Вторинна вигода може бути очевидною клієнтові, але свідомо він обходить її чи намагається раціонально пояснити. Тоді у психолога є лише один варіант — конфронтація. Спеціаліст наголошує на тому, що бачить вторинну вигоду. Іноді реакції клієнтів у таких випадках подібні на поведінку бика, який вгледів клапоть червоної тканини на матадорі. Тоді терапія тимчасово схожа на кориду. Як правило, клієнт виснажується і, зрештою, визнає, що таки мав/має вигоду.
Така агресивна реакція часто трапляється у жінки, фінансово залежної від чоловіка, який погано до неї ставиться. Бо ситуація для неї насправді комфортна, і змінювати її не хочеться. Хочеться змінити поведінку чоловіка, а це неможливо. Цій умовній жінці ніби потрібно погодитися на те, що їй доведеться працювати і заробляти на себе самостійно, і що це єдиний варіант, який може гарантувати їй психологічний комфорт і безпеку.
Втім, іноді вигода менш очевидна, і навіть психолог не одразу розуміє, що вона є. Гарним прикладом тут може стати хвороба. Адже бути здоровим і дієздатним — це природне бажання свідомої людини. Однак трапляються випадки, коли люди мають психологічну вигоду від хворобливого стану, бо він супроводжується опікою та увагою з боку інших. Така вигода є психологічною та компенсаторною. Клієнт може усвідомлювати, що йому «подобається» хворіти, але не розуміти, чому саме так відбувається. У таких випадках робота спеціаліста полягає в обережному скеровуванні погляду клієнта в правильному напрямку. Так, аби людина сама почала бачити і розуміти суть своєї вигоди. Опір, який при цьому виникає, вже не такий відвертий і очевидний, як під час конфронтації.
Як спробувати самостійно працювати з вторинною вигодою?
Для цього варто поставити собі такі запитання:
- Чому я перебуваю в дискомфорті?
- Навіщо я його терплю?
- Чи вартує воно того?
Трапляються випадки, що дискомфорт таки того вартує. Так стається тоді, коли від вигоди відмовитися неможливо. Тоді варто зрозуміти, що готовність терпіти дискомфорт — це особистий вибір. Просте усвідомлення цього зменшує напругу і дає простір для ширших роздумів.
Та буває, що, самостійно ставлячи собі такі запитання, ми не в змозі побачити свої хиби. Тоді з цим допомогти може психолог.
Пошук вигоди, задоволення, переваг закладений вже у самій людській природі, тому певне бажання вигоди — нормальне. Якщо ж її не вдається розгледіти, може йтися про мазохістичне задоволення «мені добре, коли погано». Це складне і заплутане явище, яке складно пояснити та продемонструвати клієнту. Коли це все ж вдається зробити, на обличчі терапевта часто з’являється задоволена усмішка — заради таких усвідомлень клієнта ми і працюємо. Це така професійна вигода, якщо хочете. Вона укріплює терапевта як фахівця у своїй справі.
Загалом, попри психотерапію, розуміння своїх вигод дає неабияку перевагу людині у практичному існуванні. Вона чітко розуміє, куди і для чого рухається. Це працює в будь‑яких стосунках: романтичних, професійних, побутових. Якщо є розуміння того, чому я перебуваю в дискомфорті, його значно легше пережити. Він сприймається вже по‑іншому, адже має зміст.
Саме тому з вторинними вигодами не завжди потрібно щось робити. Іноді варто просто побачити, що вони існують, і враховувати їх під час прийняття рішень.