Бути інтровертом дуже вигідно. Було б добре, якби інтроверти почати це сприймати саме так — і якби це сприймали так і їхні батьки, партнери, друзі й інші люди. На жаль, у наших краях прийнято, що коли хтось менше спілкується, то його сприймають як «специфічного» або «дивного».
Для щасливого життя інтровертам потрібно проводити доволі багато часу на самоті, через яку вони заряджаються енергією. На відміну від них, екстраверти «заряджаються» в соціумі, коли біля них щось відбувається. Згідно з дослідженнями, інтровертами є приблизно третина людей. Визначити точну кількість непросто, оскільки ніхто не є інтровертним чи екстравертним на сто відсотків і протягом життя ця установка може трохи змінюватися.
Мозок інтровертів та екстравертів працює по‑різному. В інтровертів переважає речовина ацетилхолін, необхідний для зосередження, навчання та гарної пам’яті. Навпаки, у мозку екстравертів більше дофаміну, що пов’язаний із активністю, пошуком винагород, потребою бути у вирі подій та змін.
Інтроверти за своєю природою зосереджені на внутрішньому світі, аналізують, розмірковують, прочісують свої думки. В комунікації вони мають потребу продумувати свої відповіді. В їхньому мозку думка проходить набагато довший шлях, і тому з інтровертами трапляється так, що вони не можуть зреагувати негайно.
Якщо додати до цього природну потребу відповідати «правильно», стає більш ніж очевидно, що інтроверти іноді відчувають занепокоєння під час спілкування з більш жвавими товаришами — вони не в змозі відповісти так швидко, і це не їхня вина.
Усамітнення versus самотність
Те, що людина проводить час наодинці, не означає, що вона має психічні відхилення. Інтроверти часто здаються дивними, відмінними, вони відчувають, що інші їх не розуміють — суспільство показує їм, що з ними щось не в порядку. Ні. Інтроверти мають сильно розвинену здатність розважати себе самих. Їм не потрібно додавати розваг зовні, аби мати щільний графік.
Інколи їм достатньо довгих годин на самоті. Така незалежність від інших є їхньою сильною стороною, і було б чудово, якби інтроверти почали цінувати цю здатність. Бути на самоті, розбиратися в думках, присвячувати себе тому, що їм подобається та приносить радість і насолоду, — все це для них є важливою частиною життя. Якщо ця потреба недостатньо задоволена, вони страждають.
Інтроверту не завжди потрібно вступати в розмову. Іноді їм достатньо бути присутнім і насолоджуватися компанією в тиші. Але буває, що інші сприймають їх мовчання як зарозумілість або роблять висновок, що з ними щось не так. Буває, що компанія «змушує» їх бути більш активними.
Однак таким чином вони роблять інтровертам ведмежу послугу і викликають у них непотрібний стрес, а потім ті почуваються неадекватними. Це все одно, що змушувати бачити добре того, хто погано бачить. Людина просто не налаштована до цього і прямо зараз нічого не може з цим вдіяти. Повірте, інтроверти справді щасливі в компанії й без активної участі в розмові. І вони насолоджуються цією «присутністю».
А якими є найчастіші проблеми інтровертів?
1. Комунікація
Як ми вже сказали, інтроверти від природи не схильні до спілкування, тому воно їх виснажує. Цілком нормально, що після взаємодії з кількома людьми вони регулярно потребують відпочинку. Це може бути так само виснажливо, як для когось іншого — пробігти кілька миль.
Але справа не в тому, що інтроверти не вміють спілкуватися. Вони легко можуть бути модераторами, людьми, які виступають публічно. А потім заряджають себе енергією наодинці.
Тож якщо ви відчуваєте, що спілкування вам не вдається, повірте, що це можна змінити — крок за кроком руйнувати бар’єри, які з’явилися у спілкуванні з іншими у вашому житті. Важливо, щоб інтроверти долучалися до розмови, коли в них є енергія, коли вони готові до спілкування.
2. Страх оцінювання і критики
Інтроверти — дуже вдумливі люди, і легко може статися так, що над якимись речами вони думають занадто довго. Часто вони сприймають речі надто близько до серця, вважаючи, що інша людина, яка вдала з себе неприступну, щось про них подумала, хоча зазвичай це зовсім не так. Вони думають «наперед», а потім надміру турбуються про те, чого навіть не існує.
У деяких інтровертів це може зайти настільки далеко, що в них розвивається страх незнайомців. Вони бояться, що інші заподіють їм біль, оцінять їх негативно, тому завжди перебувають насторожі — бояться, що їх, на їхню думку, не приймуть. Активна участь у комунікації коштує їм значних зусиль. Якщо ж вони раптом спробують та будуть відкинуті або контакт не піде так, як вони очікували, це завдасть їм болю, і вони закриються ще більше.
Інтроверти повинні змиритися з тим, що відмова є нормальним життєвим явищем. Так буває з кожним. І одна відмова зовсім не означає негативне ставлення до певної людини. Вона може стосуватися зовсім інших труднощів, під які інтроверт просто «потрапив». І, на жаль, він сприймає все занадто особисто й хвилюється, що з ним щось не так. Ні. Так само інші люди не є злими, поганими тощо. Вони не мають першорядного інтересу завдати вам шкоди (а навіть коли так, винятки все ж є).
Тож звикнути до того, що час від часу їм відмовлятимуть, є однією з важливих навичок інтровертів для щасливішого життя. Так само, як відкритися контакту з людьми, дозволити собі дивуватися з того, як це вийшло, дозволити контакту з іншими йти своїм ходом, не оцінювати, розрізняти хороше і погане — така установка може значно полегшити життя інтровертам.
3. Самооцінка
З інтровертами частіше стається так, що вони мають низьку самооцінку. Вони часто почуваються недостатньо вправними у спілкуванні, тому їм важко стояти за себе та свої інтереси, захищатися, просити уваги партнера, підвищення на роботі тощо. Спеціально попросити про кращі умови на роботі є для деяких інтровертів надлюдським завданням, на яке вони наважуються місяцями. А часом і зовсім не роблять цього і йдуть шукати іншу роботу.
У сфері самооцінки вдумливість інтровертів може призвести до того, що вони занадто зосереджуються на речах, які їм не вдаються, замість того, щоб цінувати себе за багато інших речей, у яких вони успішні. Тому для них корисно приймати свідомі рішення працювати над собою, виходити за межі своєї зони комфорту, розширювати свої межі, пробувати нові підходи та позбуватися непотрібних страхів, які їх часто сковують. Так їхня впевненість у собі зростає.
Якщо ви зрозуміли, що деякі ваші страхи, тривоги чи проблеми з самооцінкою впливають на вас, повірте мені, це можна змінити! Інтроверти можуть легко спілкуватися, випромінювати впевненість і досягати одного успіху за іншим. Робота над подоланням цих недуг окупиться. Отримане полегшення того варте.
У наступній статті ми зосередимося на тому, як інтроверти можуть покращити свої навички спілкування та змінити спосіб взаємодії зі світом.
Переклад: Тетяна Сопронюк