Кого можна вважати сильною особистістю?

Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Або завдає непоправної шкоди.

Pavla Koucká

Pavla Koucká
Psycholožka

18. 4. 2023

Він дійсно сильна особистість! Сильна людина. Одразу й не скажеш, але вона сильна… Професійна психологія майже не знайома з деякими поняттями «народної психології», вона з ними не працює. Та це не означає, що не варто намагатися їх зрозуміти. Сильна особистість є якраз таким поняттям.

Кого можна назвати психічно сильним? Домінантну людину? Того, хто має авторитет? Чи справа у внутрішніх якостях на кшталт сили волі, твердості характеру, дотримання моральних принципів?

Актор Ян Веріх колись розповідав жарт на тему, хто в родині головний. Він звучав приблизно так: «Безперечно, в нашій сім’ї головний я. Саме я вирішую важливі питання — типу, як ми ставимося до ситуації в Куала‑Лумпур. Дружина ж займається несуттєвими, дріб’язковими речами — наприклад, вибором нових меблів та місця відпочинку…»

А ось що про слабкість і силу говорять клієнти: «Мій тато холерик. Коли щось йде не так, він кричить на маму і звинувачує її в усьому. Мама завжди терпить. Я довго думала, що в мене сильний тато і слабка мама. Але тепер я бачу, що все якраз навпаки. Тато не може контролювати себе, в нього не вистачає відваги визнати навіть банальний промах. Проте мама дійсно сильна — хоча б тому, що здатна його витримати.»

Те, що не вбиває нас, робить сильнішими… або завдає непоправної шкоди. Крім того, цей вислів часто служить виправданням негідної поведінки по відношенню до іншої людини.

Кажуть, що сильних чоловіків, керівників і командирів вдома частенько тримають під каблуком. Або на них впливають не дружини, а хтось інший.

Я просто змінив точку зору

«Мій чоловік від природи домінантна людина, можна сказати, що він типовий лідер», — каже Наталя. «Для нього не проблема взяти слово, розробити план, переконати інших, проштовхнути власне рішення. Куди б він не прийшов, всюди його поважають.»

Тим більше дивує, як здатні впливати на чоловіка Наталі інші домінантні чоловіки. «Наприклад, він досить стримано ставиться до алкоголю, зраду завжди засуджував», — описує Наталя. Але нещодавно вони відпочивали на яхті, де домінантний капітан, харизматична особистість, майже на покоління від них старший, проголошував зовсім інші погляди. «Я лише з подивом спостерігала, як мій чоловік почав говорити практично так само! А через тиждень вони вже разом відкривали першу пляшку вина перед сніданком… Залишалося порадіти, що там не було відповідного об’єкта для зради!»

Подібне відбувалося вже не раз. При цьому чоловік Наталі заперечує, що на нього має вплив хтось із друзів. Він просто змінює точку зору і думає, що дійшов до цього сам.

Сила слабкості

Однієї зими ми знімали житло у пеклі. Я не жартую — наприкінці жовтня почалося неочікуване пекло, бо на батареях не працювали регулювальні вентилі. Те, що о цій порі їх не дістати (і навіть, якби так, це питання в жодному разі не можна вирішувати під час опалювального сезону), ми дізналися від пані, яка нам здавала квартиру. Причому страждали не лише ми — вікна майже по всьому будинку було відчинено навстіж, щоб всередині можна було існувати. Неекономно, нелогічно, неекологічно, дорого, збочено…

Чому ж ніхто не прикрутив центральний котел? Тому що старій пані Ганні з цокольного поверху було холодно. Раніше її квартира була нежитловим приміщенням з невеликою кількістю опалювальних батарей. Ми намагалися домовитися із пані Ганною, що прикрутимо центральне опалення, купимо їй обігрівач і будемо платити за його використання. «Я не зможу цього прийняти!» — рішуче відмовилася бабця.

Стара, покинута, немічна жінка заволоділа цілим будинком. Часто слабший партнер у такий спосіб контролює сильнішого.

Подальші зусилля та пропозиції сусідів теж завершилися фіаско. Щойно опалення хоча б трішки притлумлювали, Ганна показово страждала — зітхала, скиглила, скаржилася, ходила з носовичком у носа. І батареї знов включали на повну. Інакше кажучи: стара, покинута, немічна жінка заволоділа цілим будинком. Бо хто ж дозволить бідній бабці мерзнути? Часто слабший партнер у такий спосіб контролює сильнішого.

З цього всього викристалізовуються щонайменше два види сили: зовнішня і внутрішня, чи інакше кажучи — сила підлаштувати оточення під себе або сила підлаштуватися самому. Внутрішньо слабкі люди частенько кричать чи показово плачуть, тим самим домагаючись допомоги ззовні. Проте чорт інколи зломить ногу, навіть розбираючись в характері однієї людини:

  • Я слабка, тому що не заперечила у відповідь на надмірну критику?
  • Або ж навпаки сильна, бо вирішила змиритися й не починати беззмістовний, виснажливий обмін думками?

Хто сильний — моя подруга, що терпить зради чоловіка, оббріхування й зарозумілу поведінку, або її знайома, яка в подібній ситуації знайшла сили на розлучення? Хто сильний — мій знайомий, що зголосився на важку й не надто приємну роботу, аби утримувати сім’ю на належному рівні, або ж той, хто поставив на перше місце самореалізацію, прирікши сім’ю рахувати кожну копійчину?

Нещодавно я привітала подругу з тим, що вона нарешті знайшла в собі сили звільнитися з роботи, де її систематично цькувала шефиня. «Ти серйозно?» — спитала у відповідь подруга. «Та я ж просто не впоралася, здалася… я слабачка.»

Що тебе не вбиває…

Коли я чую від когось слова «що тебе не вбиває, робить тебе сильнішою», то завжди додаю: «Або ж непоправно шкодить.» Я не люблю цей вислів хоча б тому, що здебільшого він служить виправданням негідної поведінки по відношенню до іншої людини.

Однак у реальності все цікавіше: те, що одну людину збиває з ніг, іншу по‑справжньому зміцнює, загартовує. Рису характеру, яка описує силу цього виду, психологи називають резистентністю, стійкістю. Кажуть, що її підтримує здорове самоприйняття і самоповага, безпечні стосунки із ключовою особою в ранньому дитинстві, здатність до соціальної взаємодії, критичне мислення й інші якості, здібності та досвід.

Сильна людина пристосовується до своїх близьких та суспільства, вона готова обмежувати себе, якщо це піде на користь. Однак, де саме поступитися, сильна людина вирішує сама.

Цікаво з цього погляду читати щоденники або автобіографії людей, які пройшли через концтабори, війну тощо. Вони справді гідні поваги люди, які навіть у небезпечних для життя умовах зуміли зберегти гідність та поводитися морально, були опорою іншим, не скористалися можливістю отримати пільги за доноси. Таких людей можна назвати сильними особистостями у найсправжнісінькому сенсі цього слова. Хоча можна лише здогадуватися й припускати, як би поводилися ми з вами, як голод, холод та страх змінили б нашу мораль. Хтось з нас, можливо, здивував би своїх близьких і самих себе.

Які риси притаманні сильним людям:

  • Вони кажуть правду іншим та передусім собі. Вони визнають свої мотиви, страхи й бажання. Мінімально використовують незрілі захисні механізми его, такі як заперечення, проекцію, раціоналізацію, регресію тощо. Напевно, лише сублімація, як більш зрілий механізм захисту, входить у їхній арсенал частіше.
  • Вони охоче поступаються. Сильна людина пристосовується до своїх близьких та суспільства, вона готова обмежувати себе, якщо це піде на користь. Однак, де саме поступитися, сильна людина вирішує сама.
  • Вони витримують тиск. Вміють говорити «ні», не підвладні модним віянням та ідеям.
  • Вони морально зрілі. Мають стабільну й зрілу систему цінностей. Наприклад, не крадуть у суспільстві, де «крадуть всі».
  • Вони контролюють та адекватно виражають свої емоції. Емоції не варто придушувати, бо вони візьмуть своє в іншому місці. З іншого боку, кричати на всіх навколо або й розбити щось, бо я розлючений, ганебно. Якщо ж ми вимагаємо від свого оточення зрозуміти нас, це ще гірше. Як правильно виражати емоції — тема на цілу книгу. У цій статті я обмежуся тим, що йдеться про мистецтво, якому можна навчитися, варто лише захотіти.

А кого на вашу думку, дорогі читачі, можна вважати сильною особистістю? 

Переклад: Ольга Долга

18. 4. 2023

Оригінал статті чеською мовою
Nastavení soukromí

Můžeme povolit některé další služby pro analýzu návštěvnosti? Svůj souhlas můžete kdykoliv změnit nebo odvolat.

Více informací.