У професійній термінології такі речі називають інтроєкціями. Маються на увазі переконання про те, що правильно та неправильно, як потрібно і не потрібно поводитися. Дуже часто ці переконання дієві й корисні — так ми засвоюємо, що кривдити інших не можна, а зуби слід чистити щодня. Або, наприклад, що ми не кричимо один на одного без поважної причини. Однак із плином часу деякі інтроєкції варто усвідомити й переглянути: «Не можна нікого засмучувати», «Не можна виявляти гнів або агресію», «Потрібно усім іти назустріч», «Потрібно триматися на певній дистанції від інших».
Деякі з цих переконань з’явилися в нас тому, що ми багато разів чули їх у дитинстві та підлітковому віці. Це могли бути твердження, які передаються від покоління до покоління, або ж «народна мудрість». Поводься добре, не кричи, не бігай, будь хорошою дівчинкою, хороші дівчатка не б’ються. Не бий у відповідь, не сперечайся. Якщо хтось тебе образив, підстав другу щоку. Сідай, нюня, у куток. Хлопці не плачуть. Ти диви, він пішов скаржитися вчительці, ябеда!
Однак ми часто, наче губки, просто вбираємо в себе інформацію з навколишнього світу та керуємося тим, що бачимо. Як поводяться та в який спосіб виражають своє ставлення (вербально і невербально) наші батьки, близькі родичі, кумири (це можуть бути й книжкові герої!), друзі.
Від втомлених роботою батьків ми можемо вивчити, що хороша людина повинна завжди бути продуктивною: вона може відпочивати лише з дуже вагомої причини або якщо заслужить. Через те, що ми постійно бачимо їх виснаженими, то робимо висновок, що лише виснажена людина гідна захоплення і співчуття, інші ж люди — ледарі й нероби. Або ж ми можемо вирішити, що тілесність, сексуальність та, бороньбоже, мастурбація — речі брудні, погані та варті осуду, але зовсім не через те, що вдома хтось про це сказав, навпаки — тому, що про це ніхто ніколи нічого не говорив.
У літературі ви можете знайти різні поняття на позначення інтроєкцій. Наприклад, Гайнц Петер Рьор у книзі «Недостатнє відчуття власної цінності» називає щось вельми подібне «прихованими програмами». В межах чеських коучингових дивацтв (я зараз говорю про самопроголошених коучів, а не про тих, хто має відповідну акредитовану підготовку) ви можете наштовхнутися, наприклад, на «переломний метод емоційних рівнянь».
Його засновник проголошує інтроєкції (якраз під назвою «емоційні рівняння») своїм особистим феноменальним винаходом та обіцяє, що він або його колеги ідентифікують ваші «рівняння» протягом однієї зустрічі, перероблять їх — і буде по всьому. Обіцянка, від якої більшість психотерапевтів зітхають, тримаючи голову в долонях, якщо не роблять щось гірше.
Але я дійсно не можу!
Коли людина приходить в терапію, під час пізнання себе вона також відкриває ці «послання», записані десь глибоко в її душі. До того моменту людина жила, керуючись ними автоматично й бездумно, — двадцять, тридцять, п’ятдесят років. Часто люди вперше стикаються з думкою, що насправді йдеться не про об’єктивну реальність, не про чітко дані та незаперечні істини. Думка, що так би не мусило бути, спочатку здається абсолютно неприйнятною, часто взагалі «не сприймається системою».
Наприклад, для однієї дівчини незаперечна істина звучала так: Я не можу сказати нічого поганого про своїх батьків, не можу їх ні в чому звинувачувати, вони ж привели мене на цей світ і виховали. Шануй батька свого та матір свою. Мені непросто було дізнатися, як вони живуть. Насправді дівчина перебуває в ситуації домашнього насилля — батько нападає на матір фізично і психічно, речі літають у повітрі, а вона реально боїться вийти з квартири, щоб її мама не попрощалася з життям, доки її не буде.
Інша молода жінка була переконана, що в житті завжди потрібно терпіти (у стосунках також). Наприклад, це означало знайти собі чоловіка у сімнадцять (вже який буде) та залишатися з ним протягом усього життя. У старшому віці така людина радше прийматиме прописані психіатром заспокійливі таблетки, пити або думати про самогубство, ніж «не витримає» і просто вийде з ситуації або стосунків.
Під час психотерапії наші інтроєкції починають поступово деформуватися. Зрозуміло, що здебільшого «перевернути» їх за один сеанс і відтоді жити по‑іншому не виходить. Однак самої лише думки ага, це не об’єктивний факт вистачить, щоб ми почали сумніватися у своєму переконанні, перестали підкріплювати його своїми діями та дозволили собі (спочатку хоча б іноді) робити речі по‑іншому.
Нерідко такі зміни сильно дивують наших близьких і не подобаються їм. Якщо ми почнемо поводитися інакше, ніж велить сімейний устав, то підірвемо основи не лише свого, а й їхнього світу.
Проведіть інвентаризацію власних інтроєкцій
Розгляньмо ближче інтроєкції, зокрема ваші власні. Візьміть ручку та папір або ж відкрийте нотатки у мобільному телефоні. Спробуйте написати свої переконання та інтроєкції в шести сферах (ці шість категорій я взяла у тому вигляді, в якому нам дали їх на одному з семінарів у «Gestalt Theatre Therapy»):
1. Гроші та робота
2. Партнерські стосунки
3. Сексуальність
4. Соціальні стосунки, взаємодія з людьми, поведінка у групах
5. Авторитет
6. Чоловіки / жінки
Пишіть без цензури, те, що перше спаде вам на думку. До яких переконань ви дійшли у цих категоріях? Про які ви вже знаєте? Дайте собі на роздуми двадцять або тридцять хвилин чи поверніться до цього пізніше, якщо зараз не маєте змоги.
Написали? Переходимо до другого кроку. Для натхнення я завжди додаю кілька прикладів того, як інтроєкції можуть виглядати в інших людей. Звичайно, їх може бути набагато більше і вони можуть мати безліч форм, але, думаю, й ці приклади наштовхнуть вас на переконання, про які ви не подумали за першим разом.
1. Гроші та робота
- Я повинна дуже багато працювати, щоб мати достатньо грошей.
- Я повинна багато працювати, щоб довести свою цінність.
- Роботу просто слід перетерпіти. Сенс та самореалізацію я знайду деінде.
- Робота повинна бути моєю пристрастю та життєвою місією, інакше немає сенсу нею займатися.
2. Партнерські стосунки
- Якщо партнер буде занадто впевнений у мені, він від мене втече. Не варто сильно проявляти свою любов.
- У всіх є свої вади, немає сенсу щось змінювати.
- Речі та стосунки потрібно лагодити, а не викидати.
- У стосунках потрібно казати все, що думаєш.
- Потрібно зберігати самостійність. Не варто бути надміру залежним / залежною.
3. Сексуальність
- Хороший коханець витримує максимально довго.
- Хороша коханка завжди досягає оргазму.
- Не варто говорити про те, що мені подобається, щоб не виглядати як якась повія.
- Нормальну людину збуджує протилежна стать. Якщо мене — ні, значить, я якась дивна / якийсь дивний.
4. Соціальні контакти та відносини
- Я маю дарувати іншим радість. Розізлити або засмутити когось — погано.
- Потрібно знаходити спільну мову з кожним.
- Хто на тебе з каменем, ти до того з хлібом.
- Що не відхватиш — не маєш.
5. Чоловіки / жінки
- Жінку з надмірною вагою ніхто ніколи не покохає.
- Чоловік завжди повинен бути достатньо сильним для себе та своєї партнерки.
- Чоловік, який заробляє менше, ніж його жінка, неповноцінний.
- Здібна жінка під час декретної відпустки працює.
Задумайтеся знову. Чи справді ці твердження служать вам на користь? Іноді після інвентаризації ми можемо сказати: Ось це нормальне переконання, я його залишу. А втім, більшість переконань про стосунки, життя або власне тіло ми набуваємо у підлітковому віці, тому дорослими ми виявляємо, що вони нас обмежують та призводять до невигідних ситуацій. Такі переконання перебувають на задньому плані того, що у популярній психологічній літературі називається «усталеними моделями поведінки». Усвідомлення наших інтроєкцій зазвичай буває першим кроком до того, щоб ми могли поставити їх під сумнів і з часом, можливо, змінили.
Підтримати вас під час змін може психотерапевт, а також близькі люди, з якими ви можете дозволити собі почати поводитися трохи інакше. Іноді також допомагає усвідомлення, як саме ви прийшли до того чи іншого переконання. Від кого ви його почули, кого наслідували у своїй поведінці? Ви можете написати цій людині листа та пояснити, чому ви більше не хочете приймати її подарунок (листа відправляти не потрібно). Або ви можете вибратися на природу і спробувати втілити своє переконання у якийсь предмет та позбутися його в підходящому місці. Можливо, це стане кроком до більшої душевної свободи.
Переклад: Ольга Долга