Я сама

Коли тепле почуття самодостатності перетворюється на тягар?

Dominika Čechová

Dominika Čechová
Psychoterapeutka

17. 8. 2022

Психотерапевтка Домініка Чехова відповідає на наше запитання: Чи натрапляли Ви у своєму навчанні або професійному житті на глухий кут, про який би Ви хотіли попередити читачів Psychologie.cz, а разом із ними, наприклад, своїх молодших колег? Щось, у що Ви вірили, що прийняли, а пізніше переоцінили?

Поки що найбільшим глухим кутом для мене була думка про те, що я з усім повинна впоратися сама. З молодості я плекала своє почуття я сама, яке з роками накопичувалося й розбухало, аж доки після університету не стало досить важким тягарем. Хоч іноді я й почувалася добре щодо власної самодостатності, але що далі, то більше втомлювалася від кількості «богоугодних» діянь.

Відпочити після роботи в корпорації означало піти витиснути з себе всі соки на сквош або на пробіжку довкола озера о 6:30 ранку. Нічого не можна було скасувати, викинути з розкладу, все було важливо, і я відчувала, що якби навчилася краще все організовувати, то й мені було б краще.

Коли перед своїм тридцятиріччям я нарешті скинула цей багаж продуктивності в психотерапії, то виявила неприємну річ: недостатньо переставити й оптимально організувати важкі речі в наплічнику. Курси тайм‑менеджменту чи подорожі Індією мене не врятують. Потрібно просто зменшити навантаження — деякі речі, справи чи потреби слід відкинути, відпустити або ж пожертвувати ними.

Це було боляче, і я досі так не вмію. Я постійно беру на себе більше, ніж можу витримати в довгостроковій перспективі. А що мені допомагає?

Змістовне залучення

Я намагаюся вносити сенс у свою діяльність. Мені добре, коли я можу робити щось, що позитивно змінює світ, в якому я живу. Я радію, коли мої здібності використовують для добрих справ. Я намагаюся присвятити свою енергію діяльності, яка впливає й на інших. Я радію, коли бачу, як хтось бере велосипед зі стійки, про яку я просила наш муніципальний офіс, — і з‚явилася велосипедна зона. Або коли мені надсилає фото новонародженої дитини клієнтка, яка багато років тому на першому сеансі заявила, що точно ніколи не матиме дітей.

Робота з емоціями

Та навіть мені не вдається уникати меланхолії. Іноді здається, що те, що я роблю, насправді не має жодного сенсу. Буває, що мене роздратує якись незначний відгук — не такий суперпозитивний, як зазвичай, і тоді я відчуваю біль. Хоча в той момент я почуваюся кепсько, але я навчилася розуміти це почуття. Я спроможня побути з ним якийсь час і подумати про те, що зі мною зараз відбувається, що мене настільки зачепило. А потім я повертаюся до того, чи не хочу я знову бути найкращою, найпродуктивнішою, най…

Відпочинок

Коли я остаточно виснажуюся, то просто на мить відпочиваю. Згодом я у власному темпі закінчу цю справу — або ні. Можливо, її просто не варто доводити до кінця. В мене є улюблене правило 80:20, про яке я дізналася, працюючи в корпорації. Я виконую 80% роботи за 20% часу —  чи потрібно мені у такому разі доробляти 20% роботи за решту 80% часу? Це вже (переважно) не має особливого сенсу. Мене більше хвилює те, який вплив матиме моє рішення щось не/доробити, й те, як я буду ставитися до нього в майбутньому.

Підтримка з боку інших

Коли йдеться про командний проєкт, я пробую просити про підтримку. Мене часто дивує, скільки людей готові долучитися, допомогти, зробити щось додаткове. І навпаки, коли моя робота подобається іншим, я прийму похвалу й добре її запам‘ятаю. Вона стане в пригоді, коли я захочу кинути все й поїхати на безлюдний острів.

Примирення

Деякі речі я вирішила більше не робити — я залишаю більше місця для інших, аби вони також могли реалізуватися. Світ ніколи не буде ідеальним. Те, що я вважаю важливим, може бути неважливим для інших. Я беру на себе роль ініціатора, натхненника, я змирилася з тим, що в багатьох сферах не доводжу справи до кінця — і через це я нічим не гірша людина. Наприклад, якщо я не дочитую книгу, то намагаюся не докоряти собі й прийняти той факт, що я просто не орієнтована на деталі людина й що швидко схоплюю головну думку.

Вдячність

Я вдячна своїм психотерапевтам, які супроводжували мене в цих темах, і моїм клієнтам, які знову і знову «приносять» мені нові теми. Адже разом усе вдається набагато краще.

Оригінал статті чеською мовою

17. 8. 2022

Načítá se...
Nastavení soukromí

Můžeme povolit některé další služby pro analýzu návštěvnosti? Svůj souhlas můžete kdykoliv změnit nebo odvolat.

Více informací.