Для мене важливо, аби моє тіло було здоровим, аби воно добре мені служило, аби я могла покластися на те, що воно справно працює. Я не хочу шкодити йому, щоб воно не шкодило мені. У мене багато різних вимог до нього. Я очікую від свого тіла продуктивності (у праці, спорті та ліжку), а також швидкого відновлення після хвороби, і часто сприймаю його добре функціонування як даність. Щонайменше до того моменту, коли з’являються хвороба, слабкість, утома. І все ж, наскільки добре я знаю своє тіло?
Тіло – це носій життя. Через тіло наше життя проявляє себе. Моє тіло вміє повідомити про те, що саме я роблю погано і де є його межі, воно дає мені знати, що я спонукаю його робити те, для чого воно не створене або чого не навчене. Врешті, воно вміє повідомити і про те, що мені слід робити по‑іншому і як саме.
Все залежить від того, чи вмію я слухати своє тіло і розуміти його мову. Ми, звісно, не можемо не чути мови свого тіла, коли воно кричить від болю, але воно посилає більш приховані сигнали й раніше. Почніть їх помічати і приділяти їм увагу.
Що я бачу, коли бачу себе?
Першим сигналом може стати звичайний настрій. Пам’ятаєте Доріана Грея? Людина не може бути красивою, коли її душа – потворна. Те саме можна сказати і про наші внутрішні відчуття. Подивіться на мить у дзеркало.
• Ви йдете на роботу, на вечірку, на побачення, вдягаєтеся, перевіряєте себе у дзеркалі й виходите. Що ви бачите і як ви почуваєтеся?
• Опишіть свої поставу і вираз обличчя. Як ви ставитеся до свого тіла? Описуєте його потворними чи привітними означеннями?
• Ви бачите згорблені плечі, похмурий вираз, поставу, скривлену набік, чи випрямлене підборіддя, рівну спину і, можливо, з любов’ю примружені очі?
• Поглянувши в дзеркало, ви чуєте самі від себе «Я тебе не знаю, але вмию», «Оце ти страшко», «Я виглядаю жахливо» чи «Привіт, кошеня, ти сьогодні нарешті виспалася, так?», «Друже, не соромся того, ким ти є, ти боєць!»?
• Опишіть свою поставу і вираз обличчя, коли ви оголені. Опишіть свою поставу і вираз обличчя, коли ви вдягнені. Що ви помічаєте і які почуття це у вас викликає?
Помічайте ці приховані сигнали і приділяйте їм увагу. Наші емоції відображаються у виразі обличчя, але не тільки через обличчя тіло говорить про наш настрій.
Що я чую, коли говорить моє тіло?
Які ще сигнали ми можемо відчути? Якраз нещодавно я натрапила на два приклади у своєму оточенні.
Моя знайома розповідала мені, як вона працювала у садку. Описувала довгий день, коли вона косила траву і прополювала грядки. Багато присідань і обертальних рухів заміняють їй спортзал, але того разу вона перестаралася і ввечері не могла поворухнутися. Надірвана спина та нестерпний біль. Вона говорила мені: «Ну, я вже вдень розуміла, що цього може бути досить і що потрібно було залишити щось на завтра, але я хотіла все доробити».
Я розумію, тяжко відкладати вже почату роботу. І, поклавши руку на серце, зізнаймося: кому з нас не знайома ця історія? Чи робота в садку, чи затерпла шия від довгого сидіння за комп’ютером, чи нежить через змерзлі ноги, на які ми звернули увагу, але все ж не пішли по шкарпетки. Часто ми розуміємо майбутні наслідки раніше, ніж вони з’являться насправді. Але чи турбує це нас?
Друга моя знайома коментувала свою звичку – мало п’є, тобто п’є мало води. Вона говорила: «Ну, я вранці роблю чай. Його я так і не п’ю, а потім іду на роботу. Протягом дня я випиваю дві чашки кави і ввечері розумію, що, власне, ще жодного разу не ходила в туалет. Я просто не згадую про це, не відчуваю спраги. І я підозрюю, що мала би з цим щось робити. Але от мені нічого не болить. То я і не знаю, що б я мала з тим робити».
Можливо, вона мала б робити саме те, що, як вона підозрює, мала б робити. Чи вона чекає, коли прийде хвороба? Доки тіло говорить безболісно, це, власне, не так жахливо. Але чи означає це, що не потрібно нічого робити?
Коли ви помічаєте приховані сигнали, приділяйте їм увагу. Те, що ви їх чуєте, ще не означає, що ви їх слухаєте, але вже коли ви їх слухаєте, то дійте згідно з ними.
Що я відчуваю під час дотиків?
Які частини мого тіла лишаються забутими? Без дотику, без турботи, без уваги? Дотик переносить нашу увагу туди, де ми його сприймаємо. Наприклад, під час масажу вам буде легше зрозуміти, яким місцям вашого тіла дістається мало уваги і турботи, яких би вони потребували. Відкрийте для себе забуті частини свого тіла і любіть їх.
Почніть сканувати своє тіло за допомогою дотику.
• Встаньте босоніж і помітьте, як ви відчуваєте дотик ступень до землі. Що ви відчуваєте – тепло, холод, поколювання, пульсування, легкість чи важкість? Як ви сприймаєте розподіл ваги на ваших стопах? Все, що ви помітите.
• Вам потрібно порухатися? Переступити з ноги на ногу? Зробіть це і спробуйте помітити, що змінилося.
• Змініть положення тіла так, аби вам було зручно (присядьте, сядьте, ляжте) і торкніться руками своїх підйомів і пальців на ногах. Торкайтеся до них, подивіться на них уважно. На що ви звернули увагу?
• Повільно таким самим чином рухайтеся по тілу далі. Зупиняйтеся і звертайте увагу на свої відчуття і думки.
• Торкайтеся щиколоток, гомілок, литок, колін, підколінних ямок, ваших стегон спереду, з боків і ззаду. Зупиніться в області тазу і на сідницях.
• Перемістіть руки на спину, наскільки зможете дотягнутися. Що ви помічаєте в поперековій ділянці, у середній частині спини? Ляжте на спину і знову відчуйте контакт із поверхнею. Що ви помічаєте в ділянці лопаток і шиї?
• Покладіть руки на низ живота. Вдихніть повітря в живіт, видихніть. Які почуття і думки ви помічаєте?
• Подивіться на руки і торкніться однією рукою до іншої і навпаки. Дослідіть свої пальці, долоні, тильну сторону кистей, зап’ястя, передпліччя, лікті, руки та плечі. Ключиці. Шию. Ковтніть. Як почуваєтеся? Що у вас на думці?
• Доторкніться до підборіддя і затримайтеся на нижній щелепі. Опустіть язик вниз від піднебіння. Торкніться також до своїх губ, обличчя, носа, очей, лоба та вух.
• Погладьте і помасажуйте волосяну частину голови (неважливо, чи є там волосся, чи ні). Що спадає вам на думку? Як почуваєтеся?
Застосовуючи цю практику, я усвідомила, що є багато дотиків, яких я не усвідомлюю, які просто потрапили до категорії автоматизованих рухів. Наприклад, коли мию голову шампунем, коли чищу зуби, миюся, наношу крем… Коли чухаюся, бо щось мені свербить. Я торкаюся до свого носа, коли щось пояснюю. Підпираю голову, мну лоб і смикаю себе за мочку вух, коли розмірковую.
Також я усвідомила, що частини мого тіла, які заслуговували б на більшу увагу, більш актуальні, ніж я думала. Хоча б через те, що я вже кілька місяців як закинула спорт.
Автоматизовані та неусвідомлені дотики позначені не жвавістю, а апатією. Занедбані частини тіла втрачають жвавість – як затверділі п’ятки, що потребують педикюру. Дотик впливає на наш настрій, енергію та життєлюбство. Теплий, чутливий і свідомий дотик живить, а коли дотиків мало, ми страждаємо.
Хочу повернутися до думки, яку висловила на початку. Тіло – це носій життя. Через тіло наше життя проявляє себе. Коли ви подивитеся на своє ставлення до життя крізь призму свого ставлення до тіла, який образ постає перед вами? Які паралелі спадають на думку?
Спробуйте на собі
Відчуйте дотик власної теплої долоні
• Нанесіть на руку краплину крему, розітріть її і почніть масажувати долоню.
• Великим пальцем впріться у центр долоні та повільно й твердо описуйте кола.
• Стисніть м’язи великого пальця і випряміть їх довгим рухом, помасажуйте також м’язи з боку подушечки пальця.
• Обійміть, обхопіть долонею пальці один за одним і круговими рухами опускайтеся донизу.
• Насамкінець поплескайте в долоні.
• Як зараз почуваються ваші руки?
• Помасажуйте активованими таким чином руками свою затерплу шию. Погладьте самі себе у місці, яке потребує теплого погладжування.
• Які у вас відчуття? Які відчуття в руках?
Переклад: Тетяна Сопронюк